Ше й дощ шалений товче по вікнах,
і краплями виводить твої ініціали...
Давно пора вже тобі НАХ...
Там багатьох є п`єдистали.
А так стикається шось в грудях,
Хм... невже це серце? Воно є?
Не стукай! Не пались при людях,
Коли шо- ти не моє!!!
Чого о пів на першу ночі,
не сплю, втикаю в монітор?
Кого в on-line шукають очі,
стомлені й червоні мов помідор?
Кого? Того,чиї ініціали,
губами з скла пристрасно спивала...
Коли вже всі у місті спали,
а ти від болю змучено стонала...
29 травня 2009
Давно пора вже тоб НАХ...
© Copyright: Отлюбившая, 2010
Свидетельство о публикации №110031708484
Свидетельство о публикации №110031708484
Рецензии