Дивлюсь у шість площин кімнати
Загострені кути помякшить павутиння
Що із себе люди тчуть
На сміх і радість ялиночці-паркету
В зимову пору у повітрі
Задзижчала муха.
Життя завжди знайде собі дорогу
Чомусь маленький кактус сховав листки
І в колючки їх закрутив
Якщо й магнітофон жує касети
А дзеркало дає сигнал, що я небритий
То чи існує в світі світле почуття любові
Як сірники на підвіконні.
І від таких думок тепліше в хаті
І холодніше у душі, бо знаєш
Що всі давно вже сплять
Й тебе не чують.
07.12.2000.
Не спиться
© Copyright: Ингварриус, 2010
Свидетельство о публикации №110031707997
Свидетельство о публикации №110031707997
Рецензии