Гітара хлипає і стогне
сміється з неба злобне сонце
Розплавило моє віконце
Спускаюсь вниз - у ліфті кров
Невже з тобою буду знов?
Нема черешень на черешні.
А на вербі й зовсім нема,
Недавно ж була ціла тьма
Хтось тихо ходить у пітьмі
То вороги глухонімі
Лиш телевізор - вірний друг
Я бачу вас - усі гріхи
На душах ковані замки
І думка поруч йде зі мною
Що буду нині я з тобою
Бо я - не спільний наш сусід
Взуття почистив й пішов спати
Я буду голосно кричати
Чи тихо їхати з тобою
Бо завжди поруч ти зі мною
й не підведеш з своєї волі
Так як пани товариші
Що каменюку із душі
Тихцем за пазуху кладуть
Та ми втікаєм, - в добру путь
Підемо разом в сиві гори
побудем трохи в тишині
Й себе побачиш вдалині
Над нами звивистий хребет...
Нікого...
Лиш я і ти - велосипед...
Наодинці...
18.09.1997.
Ми з тобою
© Copyright: Ингварриус, 2010
Свидетельство о публикации №110031609422
Свидетельство о публикации №110031609422
Рецензии