Ветеранам
Я пам'ятаю однієї ночи
Дев’яте травня випадало це якраз
И не взираючи на материні сльози
Ми їхали виконувать наказ.
Взяли тоді торбину тільки мідну
В ній ми поклали волю й ганьбу
Бо тільки я погляну в цю торбину
І думаю:Я батьківщину не залишу не піду
Але і честь сплетіння дій врожбових
Я мушу підкоритися війні
Я захищу свій дім. Свободу нашу
И залишаться лише сльози на щоках мідні
Цей твір – він не для нас,для ветеранів
Ці строки ім. як бойова свірель
Вони нагадувати будуть як землю захищали
І протикала в них червона акварель!
****
***
© Copyright: Алина Милькина, 2010
Свидетельство о публикации №110031605151
Свидетельство о публикации №110031605151
Рецензии