Забудь про себе на хвилину, хоч на мить,
І спробуй рух думок нестримних зупинити.
Від свого дзеркала хоч трохи відвернись,
Поглянь на світ і на рожеві квіти,
На сніг, на море, на небес блакить,
На сильні руки, посмішки відкриті,
Вловити спробуй невловиму мить...
Хто ж зна, яка найщасливіша з митей?
На себе схожість в людях не шукай,
Не в дзеркало дивись, а у вікно відкрите...
Побачиш біль, і смуток, і печаль,
Та все ж закрите серце гірше, ніж розбите...
Не зволікай, коли знайдеш свій шлях -
Вузьку тропу, неїжджену дорогу,
Ти йди вперед крізь радість, сльози, страх,
Крізь каяття іди вперед до Бога.
Забудь про себе
© Copyright: Вера Гайлис, 2010
Свидетельство о публикации №110031603313
Свидетельство о публикации №110031603313
Рецензии
