Все стало так складно... зима аж до квiтня...

Все стало так складно...зима аж до квiтня...
Ховаю під серцем бутони троянд.
Над крейдяним попелом - небо гранітне,
І там замість сонця -  блідий діамант.
А ти наче часу не знаєш і руху,
Неначе із льоду ти вічно була.
І руки замерзли. Ні-ні, ти подмухай!
Невже не лишилось у тобі тепла?
Маленька крижинка, тобі дуже сумно,
Бо долею злою тебе замело.
І звикла мовчати. Але ти подумай:
А може, і зовсім тебе не було?


Рецензии
Завжди здається, що нас "не було", якщо ми не бачимо сонечка - не у вікні, а там, де серце. А якщо ми серця не чуемо - тоді вже нас немає...

Вероника Гамарко   24.06.2010 22:03     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.