«Клен мій облетілий…»
Стихи С. Есенина
Песенный перевод Игоря Кочевых
Музыка неизвестного автора *
Обработка М. Гусева и М. Элькина
Клен мій облетілий, клен заледенілий,
Що стоїш, схилившись, в хуртовині білій?
Може, щось побачив, щось почув незвичне,
І поза дворами погуляти вийшов.
Як сп’янілий сторож, трапив на дорогу,
Потонув в заносі, приморозив ногу.
Ах, сьогодні, видно, і мені нестійко —
Не дійду до тину з дружньої вечірки.
Там зустрів я вербу, там сосну примітив —
Їм співав сердечно — в заметіль про літо.
Сам собі на диво я здавався кленом,
Та не облетілим, а завжди зеленим.
Скромність загубивши, одурілий «в тріску»,
Як чужу дружину, обіймав берізку.
*Возможно, С. Есенина
Клен ты мой опавший, укр
© Copyright: Игорь Кочевых 2, 2010
Свидетельство о публикации №110031506883
Свидетельство о публикации №110031506883
Рецензии