Пам ятi поета
"Просто жив. Помер так само просто
Пам'яті достойний чоловік".
Микола Братан
Весною знову линуть журавлі,
з останніх сил летять до нас лелеки...
І тане жалібне "курли" в імлі,
і віє смутком з тих висот далеких...
Раптова смерть старого вожака
з душею білосніжною, як лебідь...
В польоті смерть... То доля вже така -
назавжди щоб залишитися в небі.
І лине в простір сиротою клин...
Чому все так в природі - не збагнути.
Не зупинить ніколи Часу плин
й тих, хто відстав - ніколи не вернути.
Так крає душі нам журливий крик,
що розітнув мовчання напровесні!
Ми Майстра не забудемо повік -
він відлетів в простори піднебесні...
Він дав веселку людям - щедрий дар,
де ріки ковили за край струмують...
А люди степові - чабан, вівчар
й смаглява Таврія за ним сумують...
15 березня 2010
**************************************************
* Братан Микола Іванович (01.01.1935-13.03.2010)- український поет, прозаїк і драматург, Лауреат премії ім. Андрія Малишка, Заслужений діяч мистецтв України. 35 років очолював Херсонську організацію спілки письменників України.
Свидетельство о публикации №110031506422
Обнимаю. Помолчу...
Наталья Шалле 15.03.2010 20:39 Заявить о нарушении
Спасибо,милая, что разделяешь мою печаль.
Обнимаю,
Анна Корниенко 16.03.2010 17:42 Заявить о нарушении