Немилість вищого світила
Жагою помсти засліпила,
Заполонила карі очі
Сумним плачем посеред ночі.
Лелеки гелготять над гаєм,
А ми у гаї тім згасаєм,
На полонини , наче в ліжці,
У горах, наче дурник в діжці.
Ми тонемо в Дніпрі глибокім,
І де не кинь на різні боки,
Ті, що колись були рабами,
Царьками сіли поміж нами.
Обм н
© Copyright: Наталия Ивкина, 2010
Свидетельство о публикации №110031503710
Свидетельство о публикации №110031503710
Рецензии