Посміхаюся знову краплею,
Як роси до сонця несу.
Ти лишаєшся знову згадкою
у хвилинах мого часу.
Поспішаючи , ходиш кроками,
Повз опущені очі мої.
А у серце вбивали голками
Почуття в одинокі дні.
Ти приходиш знову під ранок
Тебе бачу там увi сні
і самотня зустріну світанок
У закритому мною вікні.
Одиноке щоденне листя
Сипле золотом на асфальт
Грає жалібна щира пісня
Про брехню із газетних шпальт.
Посм хаюся знову краплею,
© Copyright: Андрей Каблучка, 2010
Свидетельство о публикации №110031403207
Свидетельство о публикации №110031403207
Рецензии
