***
Знов калина зацвіла сніжно-білим цвітом
І любов нам принесла з весняним привітом
Прилетів і диво-птах, всівся на калину
І гойдався у вітах, тьохкав без упину.
І від співу, що несе нам ця диво-пташка
Розквітає раптом все, веселить ромашка.
А від пахощів отих тану я у полі,
І не маю на землі кращої я долі.
Не ламай калину ти раньою весною.
Бо заплачуть журавлі піздньою порою.
І злякавшись диво-птах, відлетить у вирій
І посиплеться із крил сніжно-білий іній.
Свидетельство о публикации №110031307207