Я випадаю з твого Всесвіту
І розбиваюсь об асфальт.
Ти на рушник, розшитий хрестиком,
Мої уламки позбирай.
Змалюй мене з асфальтних пустощів,
Бо вже немає світу мрій,
В яких я ніжилась від любощів
І не хотіла різких змін.
Ти випадаєш з мого Всесвіту -
Повільно руку відпущу.
І тільки в серці дрібним хрестиком
Твій візерунок збережу.
24.12.2009
хрестики
© Copyright: Любочка Беляева, 2010
Свидетельство о публикации №110031207684
Свидетельство о публикации №110031207684
Рецензии
