Село...

Випав  дощ  на  село,  потускніли  хліба
На  обличчі  села,  появилась  журба
Та  невпинною  є  хліборобська  хода 
Зазвучала  як  Гімн,  тиха  пісня  оця!

Тихо  взяло  село,    гострі  коси  й  серпи
Боронити  від  злиднів,    святі  ниви  свої
Рано  вранці  усі,    хто  у  вірі  одній
Вийшли  в  поле  кропити  землю  потом  своїм

Щоби  збулася  мрія,  і  доля  твоя
Щоби    щастя  у  дітях,  як  нива  зросла
Щоби  всі  як  один,  радість  в  праці  знайшли
Стиглим  хлібом  під  небом,  зарясніли  лани

Щоб  у  вічність  щасливі,  ми  всі  разом  ішли 
І  на  плечах  як  долю,  свою  віру  несли
В  українське  село,  в  праці  зрощений  хліб
І  в  молитву  як  пісню  -    життя  оберіг.

Українське  село,  в  ньому  сила  жива
Бо  від  Бога  у  нього,  хліборобська  душа
Хто  родився  в  селі,  має  знати  повік
Від  небес  взятий  хрест  -  землю  дбати  до  вік


Рецензии