А ти не бачила
У світлій тузі…
Далекі погляди сумні…
Мовчання друзів…
А ти сміялась уві сні…
Вона – раділа…
І хоч відразу знала – «ні»…
Піти не сміла…
Вкривало землю золотим…
Вкривало снігом…
Світ радо скрасив твої дні
Дитячим сміхом…
Ти дариш зовсім не мені
Чарівні рути
Вона ж про весни гомінкі
Не хоче чути…
Душа закохана моя
Як ніч – до тебе
Її не стримую ніяк…
Бо їй то треба…
Там світло місячних долин
На ковдру ллється…
І тільки поряд з твоїм сном
Вона… сміється…
Свидетельство о публикации №110030700079
Піти не сміла…"
і не хотіла...
бо їй було від того тепло наче вдома
душа як свічка догора на підвіконні..
запалюється зарево нової ночі...
і очі...
немов озер глбини - очі...
в них потонути можну, а чи хочу?
Катерина Гвоздева 09.03.2010 11:39 Заявить о нарушении
З теплом, ...
Виктор Дульчак 10.03.2010 00:19 Заявить о нарушении
без вибору ніяк
як в клітці з відчуттів
і деврі ти відкрий
бо без країв і мрій
я крил не підніму
а лет бажання й щастя
затримати неможна
бо він є справжнім
бо він є вибір
летіти а чи ні...
Катерина Гвоздева 10.03.2010 10:45 Заявить о нарушении