1.Вже розтанули сніги
І течуть стрімкі потоки….
Чи зустрінуться шляхи
Наші з небом синьооким
Він залишив восени
Місто ранком полохливим,
Я відчула, що не мій,
Доля вже усе змінила.
Приспів:
Не треба питати чому
Душі моїй зимно щоночі…
Мене він залишив саму,
Відтоді сумні мої очі.
Не треба питати чому
Весна за вікном не для мене,
Чи зимно без мене йому...
Не скаже замріяне небо
2.Ти пробач, що не змогла,
Що до тебе не злетіла,
Зрозуміла, що зима
Душу хутко полонила.
Та розтанули сніги
У вікно вже рветься світло….
Не зустрінуться шляхи,
Я зимовим стану вітром…
Не треба питати...
© Copyright: Елена Радькова, 2010
Свидетельство о публикации №110030508502
Свидетельство о публикации №110030508502
Рецензии