Неначе Маргарита у Булгакова,
Тебе люблю так сильно , аж до болю!
І вже три ночі за тобою плакала,
Хоч навіть не зустрілась ще з тобою.
І хоч не знаю зовсім твого імені,
Вже бачу, як мої палкі вуста
Цілуєш ніжно, щиро, м’яко ти мені,
А я стою, рахуючи до ста.
Як мед твої слова, що ще не сказані
І очі, як смарагдова роса.
Не разом, та уже коханням зв’язані…
Тебе знайду…,бо вірю в чудеса!
6 січня 2010
Маргарита
© Copyright: Мария Кобылинская, 2010
Свидетельство о публикации №110030308947
Свидетельство о публикации №110030308947
Рецензии