***

Що станеться, як зникне ця мелодія

І я скінчу свої сумні рядки?

Вони – не пісня зовсім, не рапсодія.

Не квіти сонця, навіть не гілки.

 

Кому потрібні ці строкаті промені

Душі моєї,гордої орлиці,

Якщо слова всіх геніїв вже зронені,

А я – поезії лиш учениця.

Ансамбль слів і танець десь у реченні,

Нехитрих рим луна гучне сопрано.

Співати а Капелло  лиш приречені

Мої вірші, забуті дуже рано.

 

Напам’ять не завчиш ти  занотовані

Мої думки під щебет солов’я.

 Стражданнями і радістю датовані

В блокноті, де душа живе моя.

 

 

Рапсодія — пісня чи вірш, виконувані в античній Греції мандрівними співаками — рапсодами, тепер жанр інструментального твору вільної форми, переважно на основі народних тем.

СОПРАНО(іт.soprano - верхній, вищий) - 1.Найвищий жіночий голос.

А КАПЕЛЛА(іт. a cappella ) - хоровий спів без інструментального супроводу, дуже поширений в народній творчості та професійній хоровій музиці