Я відчуваю кожную клітину
Солодких губ і ніжності життя.
І знову й знов до тебе спрагло лину
І спрагло п'ю коштовне забуття.
Я у твоїх руках, чарівная Мадонна,
Забула сон, забула каяття.
Моя душа тепер - твоя, бездонна.
Твоя без залишку, без смерті, без життя.
Мені приємно називати це коханням,
Мені приємно слухать чистоту.
Прийми, спокуснице, моє зізнання.
Прийми тепер, поки я не засну.
Чи світ, чи сон? Я лік уже забула.
Здається й там і там я не живу.
Прокинулась, і спрагу я відчула -
Ця спрага до життя, а не до сну.
Лисб йське кохання
© Copyright: Анабэль Вишез, 2010
Свидетельство о публикации №110030308630
Свидетельство о публикации №110030308630
Рецензии