Де ти бродиш,
загублена доленько,
між людьми сиротою
заплакана?
Відшуміло вже
в юності горенько,
грозовими сльозами
відкапало,
закосичилось
рястами й хмелями,
відзоріло
туманними ранками,
сніговими прикрилось
постелями,
ти ж бо й нині лиш
снишся світанками...
Он весна знов,
з веселками й сонечком
заплете квітом трави
скрізь росяні,
а я й досі із сльОзами
в позичках
у холодних дощів
серед осені...
Де ти бродиш, загублена доленько?
© Copyright: Маска 13, 2010
Свидетельство о публикации №110022807274
Свидетельство о публикации №110022807274
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
