***

                В И К Р У Т А С


               
                ***
               
          Про що писати,

          Якщо любові немає біля хати?

          Про що говорити,

          Якщо кохання не стоїть між людьми?

          І як дальше жити,

          Якщо люди не вміють говорити?

          Вихід один,

          Шукай того-хто вміє говорити,

          Шукай того-хто вміє любити,

          Шукай того-хто хоче кохати

          І бути коханим й собі.

                2травня 2009р.

            Н Е Г О Д А

  Негода.
  Негода на вулиці і в душі.
  Виє вітер, сніг та дощ іде,
  А в душі біль та туга.
  Як в задушливому сні,
  Де сняться тіні людей та дітей,
  І немає спокою.
  Немає і душевного спокою.
  Від тієї самотності,
  Від того болю, що в душі та тілі -
  Лише спогади про життя своє
  І часом – не найкращі.
  Вітер, сніг, холод...
                23.03.2009р.


              ***

  Знову серце б’ється нерівно
  Знову воно барахлить
  Знову життя робить викрутас
  І не найкращий для нас.
 
  Що це за людина така
  Що це за жінка така
  Яка хоче бути розумніша за мужика?
  І хай би було так,
  Якби в самім ділі було так.
  Так розуму БОГ не дав.
  А лише пихатість та бажання.
  Та цього мало.
  Треба було технікум і інститут кінчати,
  Тай добре там навчатись.
  А ще, багато  книг прочитати
  І розуму життєвого набратись.
  Ось тоді і можна керувати,
  Якщо мужик не спроможний вже на те.
  Та декому і того мало,
  Бо БОГ створив ту Єву із ребра Адама,
  Як його другу половину.
  І цим ВІН все сказав.    
                10.06.2009р.


               
             Н е   гуркоче.

  І це вірно,
  І це вірно,
  І тут не болить,
       бо вже відбіліло.
  І тут все добре,
  А тут все задеревеніло
  І не гуркоче, мовчить.
  Мовчить і не болить.
  Там самий лише попіл
  С тих пір, як ти пішла.
  Пішла і кохання своє забрала.
  А залишки згоріли до тла.
  Кохання, воно може бути не тільки
                духовним
  Але і відчутним на дотик,
                на біль, на радість.
  Краще на радість.
               
                14.05.2009р.

          Смуток

Смуток, смуток.
Навіщо ж ти огортаєш душу,
Розвід – ще ж не кінець
        всього твого життя.
Це ж тільки початок життя
Це  ж тільки початок любові
Це ж тільки пошук своєї половинки.
Ні, не тої що вже спочила
Ні, не тої яка вже пішла.
Ні, не тої яка вже не люба
І не любить мене,а лише себе,
А тої, яка прагне любові і шукає мене.


               Жінки


Жінки, жінки!
То, товсті, то тонкі, а то просто гарненькі.
На різні смаки, як і ми чоловіки
Рудяві, біляві, а то й чорненькі
І такі різні на забаганки.
Одній – щоб гроші давав і нічого не питав,
Де була, де пила і кому дала?
Друга – які ж то в тебе гроші, я до тебе прийшла.
Щоб одітись, обігрітись і дітей своїх обігріти –
                а ти мене не зрозумів.
А третя твердить лише про Багами і турецький рай
                на відпочинку.
Жінки, жінки –
А життя – це не ганчір’я,
А життя, це не турецький рай на 12 днів.
Це повсякденне життя,
Це турбота за хліб і дітей
За батьків і хліб духовний.
                4.05.2007р.