Ущипнiть мене... я мабуть... сплю

              "Зорепад, сьогодні, зорепад...
               заяснів вночі вишневий сад.
               Наче й не дарунок то весни -
               квіти запахущі та ясні...
               Падають з небес зірки - вогні...
               Все здається казкою мені...
               хто ж зірки із неба....позривав???
               Мабуть Майстер руку тут приклав..."
                вітка
 
Я для тебе... Сонце засвічу...
І  блакиттю небо все заллю.
А позвеш ... вечерять... при свічах...
То побачу сум в твоїх очах.
Буду довго... довго ...рятувать...
Я від суму... Сум той виганять...
Ніч отак пройде ... а може й дві...
-Чуєшь, вже співають солов"ї ?!
Ми з тобою ... знову молоді...
І забули все, що навкруги.
Поцілунком ...зранку знов прийдеш...
Подаруєш Щастя... не збагнеш...
Сон це був, а може ... наяву.
Ущипніть мене... я мабуть... сплю.


Рецензии