Шаленство скорпiона...

               



                Закрила очi.... Лише червона риска вуст
                Менi нагадуэ  щo в тебе я була
        Метеликом стулившим крильця
                Струснув пилок кохання
                в безодню я поринула....

               
                В тiм непритулку ,  де мене впиймав
                красою осенi ти насолодився..
                Серед осiннiх хуртовин багрянцю листя
                Кружляла я-з своэю долею все не погодилась..
 
.               
                Менi тодi здалось,що знову я знайшла юнацький рай
                де все квiтуче  недоторкано....
                Але те марево дiвоче та незаймане
                У зрiлу осiнь хуртовин було загорнуто....
    
               
                Напевно вiк такий --
                Де я не вiдчуваю радостi вiд болю...
                .... Де бiль э бiль,а не цiкава гра
                В яку нас притягнули мимоволi....
 
               
                Метелик...Свято...Кiлька днiв...
                Але для мене- шлях життевий
                Де скорпион навмисно спис
                жбурнув, отрутою змастивши шаленiло...
               
  .               
                Не так багато вже потрiбно
.                Щоб нiжнi крильця перетнуть....
                Вiк мiй короткий ,i красу
                у снiжний тьм'яний вирiй занесуть...

                .... лютий 2010.....