День кублиться...

День кублиться...У кухні кухлик скніє -
Уже у нім іржавіє вода...
Уже моя задавнена біда
Десь скабкою невийнятою ниє -

Чи то у грудях, чи в душі самій,
Чи в пам'яті застрягла невигойно,
Неначе я і не молилась щойно,
Щоб ту біду розвіяв сніговій...

Знов кусень щастя в долі попрошу,
Наллю водички свіжої у кухлик -
Гілки поставлю...Із бруньок набухлих
Весну в собі і в хаті воскрешу...


Рецензии
Маргариточко, чудовий вірш! Такий близький мені...
Книжку читаю. :)

Вировец Лариса   21.02.2010 21:09     Заявить о нарушении
Дякую, Ларисочко ! Я саме для Вас і виставляла, бо решта моїх друзів -
російськомовні...Трошки зайнята була - день народження середнього онука
святкували, пекла "наполеон".Сьогодні також біжу у гості - обіцяли подарувати папір, бо й він для мене задорогий...Але знайду час - погуляю по Вашій сторінці! З ніжністю Маргарита

Маргарита Метелецкая   22.02.2010 10:02   Заявить о нарушении
Чомусь Ваш відгук не зарахувався? Маргарита

Маргарита Метелецкая   22.02.2010 10:04   Заявить о нарушении
На это произведение написано 7 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.