Янгол смертi

Коли тобі казала, що кохаю,
Я мріяла про інше, про своє...
Я не така, якими всі бувають
І мрію завжди я про щось не те.
І серце в мене зроблено зі сталі,
А очі від тепер наче скляні.
Невже не чуєш?!...серце відбивається металом
І на вустах немає більше слова "МИ"...
І мов озноб проб'є все моє тіло,
А із-за спини пір'я полетить,
То сиплються мої біленькі крила -
В усьому винен тільки ти!
Ще мить і облетить останнє пір'я
І перетвориться на попіл, у пітьмі,
Я вирощу нові, чорненькі, крила -
Я стану темним янголом і відплачу тобі!
Я відплачу тобі за дні страждання й болю,
Коли з, ще янгольських, очей текла сльоза;
За дні, коли я не була з тобою,
Коли з тобою інша дівчина була...
Я від тепер ніколи не забуду,
Як почорніла в мить моя душа;
І я тобі ніколи не пробачу
От те моє загублене життя...
Тож від тепер я темний янгол смерті
І я прийду по тебе, пам'ятай!
Не намагайся утекти від мене,
Бо я сильніша за твоє життя...