Віє прохладою вечір осінній,
зорі розсипались в синьому небі,
все навкруги спочиває спокійно,
тільки мені все не спиться без тебе...
Тихими нотами листя шепоче,
трави гойдаються, хвилю пуска,
десь на березі зозуля воркоче,
лиш моє серце щамить і душа...
Землю вкриває розпечене листя,
Вітер мелодію ночі заграв,
ллється за подихом жалібна пісня
і квіти зівяли, що ти дарував...
Темно навколо, ступити боюся,
радує думку всього лиш одне:
тебе розлюбити уже не боюся,
ніч закінчиться-сонце зійде.
Уже не боюся
© Copyright: Александра Кудряшка, 2010
Свидетельство о публикации №110021607501
Свидетельство о публикации №110021607501
Рецензии