Осiнь, укр

Ігор Кочевих, вірші, музика

ОСІНЬ

Ми приїхали з тобою прямо в осінь…
Після Спасу навіть серпень – це вже осінь.
Ніччю холод і тумани на світанні,
Вдень – жара, неначе літо нездоланне.

Це вже осінь, це вже осінь, це вже осінь!
Ніччю зорі, вранці – сонце за туманом.
Це вже осінь, це вже осінь, це вже осінь,
Хоч і рано дивна радість, дивна радість.

Ми приїхали сюди, а тут вже осінь:
Горобина та метелики шовкові,
Жовте листя, що гойдається-сміється,
Поринаючи у синє піднебесся.

Це вже осінь, це вже осінь, це вже осінь!
Павуків і павутинок – міріади!
Це вже осінь, це вже осінь, це вже осінь,
Хоч і рано добре свято, добре свято.

Ми приїхали сюди побачить осінь,
На Природи засипання у полоні.
Ми приїхали сюди почути краплі,
І дізнатися, що далі буде, далі…

Це вже осінь, це вже осінь, це вже осінь!
Це вже осінь, що сьогодні, а не завтра.
Це вже осінь, це вже осінь, це вже осінь,
Хоч і рано ця омана, ця омана.

Це вже осінь, це вже осінь, це вже осінь!
Тріумфує і крокує по Планеті.
А, можливо, це іще не зовсім осінь –
Тільки щирі хвилювання і прикмети.

16.08.2002.