Зарікалась дівка ніколи не кохати
Мов любові ясної на світі не бувати
Мов усі однакові – обдурять та й окрутять
А нам за ними плакати , за те шо вони мутять..
Зарікалась дівка ніколи не кохати
Не хотіла милого про любов благати
Мов усі однакові і всім єдине треба
А у нас , у дівоньок, інша вже потреба!
Зарікалась дівка ніколи не кохати
Аж раптом полюбила, що й сама не знати!
І очами хлопця кожен день любила
А тоє зарікання зовсім загубила…
Зарікалась дівка ніколи не кохати
А тепер крім хлопця ніщо не хоче знати
Очі затуманило, серце з горювання
Зрозуміла дівчина, що таке кохання!.
Зарікалась дівка ніколи не кохати
А тепер із рушником йде вона до хати
Тож не зарікаймося, треба всім кохати
Бо тоді і щастя нам у житті не знати!!!
Не кохати...
© Copyright: Олечка Гонтарь, 2010
Свидетельство о публикации №110021306596
Свидетельство о публикации №110021306596
Рецензии