Бажаю в погляд твій пірнути
І розтворитись у сльозі
До серця ніжністю прикутий
Він вдячний вранішній росі
В весни косах співучий вітер
Заплутався у вічній мрії
Думок невпинних живі квіти
Несуть вже стомлену надію
Ти зупинись і обернися:
Дивує світлом далина?
І поглядом їй покорися
Тоді усе простить вона
Якщо прощення це потрібно,
Якщо не зміг без нього жити,
То посміхнися їй привітно...
Життя дві половинки зшити?
З обривків стрічок світанкових
З обломків кришталю від вази
Із почуттів старих і нових
Забуті й незнайомі фрази…
Погляд
© Copyright: Лариса Опанасенко, 2010
Свидетельство о публикации №110021100403
Свидетельство о публикации №110021100403
Рецензии