Закамуфльована, бо в серці сильний воїн
Здавалося незламна на віки
Та то лише примари не приховані,
А по життю лише одні гріхи
О скільки сліз пролито, нервів втрачено,
Згадай як на коліна падала сама.
Та за свою байдужість непокарану
В останні дні лишаєшся одна.
Зніми ж фальшиву усмішку з похмурого обличчя
І подивись очима чистими, мов лід.
Що робиш ти, душею непокірна,
Який нащадкам лишаєш заповіт?
9-10 лютого 2010
Закамуфльована, бо в серц сильний во н
© Copyright: Андрей Лебедев, 2010
Свидетельство о публикации №110021007844
Свидетельство о публикации №110021007844
Рецензии