Поезія - дотик,
мелодія сну.
Ти хочеш сказати,
та що – не збагну.
Я хочу торкатись.
А ти – почуттів.
Щоденно вагатись
у плетиві слів.
Романтики хочеш,
а я - лиш тебе,
щоб наче Ікари,
упасти з небес...
Ти – Жінка. І пахнеш
стихією зваб.
А я - лиш стихії
впокорений раб…
Я - просто Мужчина.
А ти - лиш Весна.
А може, ти - Повінь
чи Доля - хтозна...
А ти - лиш Весна...
© Copyright: Михаил Исаевич, 2010
Свидетельство о публикации №110020907307
Свидетельство о публикации №110020907307
Рецензии