Нехай пройдуть віки, століття,
Нехай пройдуть роки, та все ж
Не проміняю довголіття
На чистую любов без меж.
Ввірвався у життя ти стрімко
Та захопив мене в полон.
Я – твоя вірная лебідка,
А ти – земний мій Аполлон.
Безмежно, чесно я кохаю,
Чекатиму тебе у сні.
Тебе не бачу – я страждаю,
Проходять в сумі такі дні.
Аполлон
© Copyright: Анастасия Абрам, 2010
Свидетельство о публикации №110020806247
Свидетельство о публикации №110020806247
Рецензии
