На перших рівнях ти був найкращим,
На перших рівнях ти був, як зірка,
А що отримав? Суцільні хащі!
Невже все видно? Невже так гірко?
Невже пологи нічим не стануть?
Невже порине у небуття
Ота єдина, глибока рана
Що буде дурню новим взуттям?
Невже, що маєш, піде у яму?
Невже коріння нема, хоч трохи?
Невже зі скарбу одні панчохи,
І обладунки, як та піжама?
Невже ми брали, чого хотіли?
Невже ми мали, чого замало?
Невже зламали живії крила?
Невже кресало дешевше сала?
Невже благати почнем зозулю,
Нарахувати на щастя долю?
Невже святому тому Миколі
З лайна доручим ліпити кулю?
Які стежини в тобі блукали?
З якого часу, з якого неба?
Чи може й справді всього замало,
Що ти шукаєш стару халепу?
На перш м р вн ти був найкращим
© Copyright: Александр Кононенко, 2010
Свидетельство о публикации №110020804476
Свидетельство о публикации №110020804476
Рецензии