Лунь Юй. Владар. Глава друга

Гнома перша

Мудрий рече:

Мудрий владар,
       наче Полярна зоря,
       вічно незрушная, -
                сфери буття обертає.
Добродіянь
дух - притаманний йому. 
       Благоговійнії
       зірки - навколо тісняться.


Гнома друга

Мудрий рече:

Триста віршів
знаних канону "Ши Цзін"
легко вкладаються
в рацію: "Скверни не мисли".


Гнома третя

Мудрий рече:

Там, де закон
        править нещадно, народ
        карою школиться,
                люд є покірним та ницим.

Совість та чин
в тій процвітають землі,
        що урядується
        звичаєм та доброчестям.


Гнома четверта

Мудрий рече:

Прагнув наук
я у п’ятнадцять, тому
       в тридцять затвердився
       у самостійнім прожитку.
               Сорок пройшло
               років тривалих, і зміг
               сумніви здужати.
                Волю небес я провідав
                у п'ятдесят.
                Правду від лжі одділять
                став у прочутому,
                шостий десяток здолавши.
                Жити без зла,
                йти за велінням душі
                здатність добув я,
                виходивши сімдесяток.


Гнома п’ята

Так знаттєлюб
знатний діяч Мен І-Цзи
відав у вчителя:
     "Як се - батьків почитати?"
             Мудрий прорік:
             "Заповідь не оминай".
                Віз колісницею
                вчителя шляхом назаднім
                Учень Фань Чи.
                Мовив до нього мудрець:
                "Славний запитував,
                як шанувати старіших?"
                Я відповів:
                "Звичаю не порушай".
                Став перепитувать
                Учень Фань Чи: "Що ж се значить?"

"Поруч батьки -
їм за обрядом служи.
         Як переставились –
         справ ритуал погребальний
         згідно основ
         древніх зв'язку поколінь.
                Жертвоприношення
                також верши обичайно".


Гнома шоста

Знов Мен У Бо
про шанування батьків
відав у вчителя.
         Так проказав велемудрий:
                "Мати й отець
                завжди в гризотах, коли
                сину недужиться.
                Себе для них бережіте".


Гнома сьома

Відав Цзи Ю
як почитати батьків.
         Вчитель одказував:
         "Нині вбачають поштивість
         в тім, щоб старих
         контентувати як слід.
                Прецінь прокормлюють
                також собаку й коняку!
                Шана і честь
                служать ріжницею між
                сина відношенням
                до німини та родини.


Гнома восьма

Зволив Цзи Ся
взнать про поштивість синів.
         Мудрий розмислював:
                Ззовні її не забачиш,-
                молодь несе
                ношу щоденних трудів,
                а першородичі
                ласують вина й стравунки.
                Що ж рахувать
                тута поштивістю слід?
                Благість подобную,-
                що на парусні молодших.


Гнома дев'ята

Мудрий рече:

Я та ***й
бесіду аж до зорі
мали. І жодного
слова не мовив незгідно,
учень ***й,
так, наче дурник якийсь.
        Та, як відкланявся
        він, додивлятися став я,
        як у житті
        чинить, поводить себе.
                Вчення провадить він, -
                ні, Янь ***й не недоум.


Гнома десята

Мудрий рече:

Як потаїть
зможе абихто свою
вдачу від пильного?
        Вчинків його додивляйся,
        кожний мотив
        ти домірковуй як слід,
        спостерігаючи,
        скутком яким вдовольнився.
                Зможе хіба
                вдачу свою приховать,
                злу а чи добрую,
                хоч би він як не таївся?


Гнома одинадцята

Мудрий рече:

Вчителем той
важиться, хто давнини
глиб осягаючи,
бачить крізь неї новітнє.


Гнома дванадцята

Мудрий рече:

Праведний муж
з певним знаряддям не схож, -
       не обмежований
       в засобах, чинить він благо.

АБО:  ТОМУ, ХТО ВИСЛОВИТЬ ВЛАСНУ ДУМКУ: ЯКИЙ З ВАРІЯНТІВ ЦІЄЇ ГНОМИ СПОДОБАВСЯ БІЛЬШЕ - БУДУ ВДЯЧНА!

Праведний муж
з певним знаряддям не схож,
      бо ж не обмежені
      блага творця інструменти.


Гнома тринадцята

Так запитав
вчителя учень Цзи Гун:
      мужа шляхетного
      ознак який вирізняє?

Мудрий відрік:
      скрізь передують словам
      вчинки шляхетного, -
             ділом зміряє він замір.


Гнома чотирнадцята

Мудрий рече:

Все осяга
муж благородний, бо він
рівний до кожного:
      бережний і безпристрасний.
              Мілкість душі
              там виявляє себе,
              де - упередженість,
              неспочутливість до інших.


Гнома п’ятнадцята

Мудрий рече:

Марні труди -
вчення без розміркувань.
      Згубні та збиточні
      розмисли без научення.


Гнома шістнадцята

Мудрий рече:

Чужих начал
критика, осуд учень -
вадять: примушують
мисль непотрібну вивчати.


Гнома сімнадцята

Мудрий рече:

Учень Цзи-лу,
вчитиму так про знання:
      дій і проказувай
      знане тобою. Незнане
             визнай завжди
             ще не відкритим тобі.
                Це і почитувай
                ставленням вірним до знання.


Гнома вісімнадцята

Учень Цзи-чжан
вчитись прийшов, щоб платню
гідну отримати,
стати чиновником вищим.

Вчитель сказав:
      слухай здебільш. Усувай
      неперевірене.
      Решту - обрадь обережно, -
      так помилок
      і звинувачень минеш.
            Спостерігаючи,
            скрізь уникай небезпеки, -
            щоб не було
            приводів для каяття.
                Як нерозважливе
                слово тобі не властиве
                й вчинки твої
                не спричиняють покут,
                тут, посередині,
                знайдеш чини й нагороди.


Гнома дев'ятнадцята

Відав Айгун,
Скорбного Пам'ятку князь:
      як у невдаваний
      послух привести підданців?

Мудрий відрік:
      владник приверне народ,
      як наставлятиме
      лиш прямодушних до влади,
      їх піднесе
      над недостойними скрізь.
            Та, як над чесними
            він криводушних поставить,
            і від посад
            правних усуне, народ
            влади відкинеться
            і непокірливим буде.


Гнома двадцята

Так Цзи Кан-цзи
з князства північного Лу
відав у вчителя:
      як позискати в народі
      шану собі
      й відданість? Як домогтись,
      щоб заповзятливо
      люд до роботи приймався?

Вчитель сказав:
      перед народом постань
      в грізній величності –
      будуть тебе почитати;
            старість – шануй,
            будь милосердим отцем -
            відданість щирую
            тим від народу добудеш;
                вдатних - піднось
                а незугарних – навчай,
                так заохотити
                зможеш підданців до блага.


Гнома двадцять перша

Хтось у Кун Цзи
так запитав: любомудр,
чом не Ви не приймете
службу й державну посаду?

Мудрий відрік:
в давнім каноні Шу Цзин
так наголошено:
      вчасно синовню поштивість
      слід проявить;
            старшим й молодшим братам,
            всім, хто керований,
            дружбу й любов дарувати.
                Навіть владар
                Чень благородний служив
                ближнім і підданим,
                й тим-то державу управив.
                Кожен, хто зміг
                правити домом як слід, -
                терен державності.
                Служба – не завжди в посаді.


Гнома двадцять друга

Мудрий рече:

Щоби не був
чесним і праведним муж, -
річ небувалая.
      Лжець не досягне нічого.
            Так, ні гарба,
            ані візочок малий,
            в запряг не скріплені,
            з місця не зрушать нізащо.


Гнома двадцять третя

Відав Цзи Чжан:
      взнати можливо для нас
      все, що відбудеться
      у десяти поколіннях?

Мудрий відрік:
      давня династія Інь
      власні обичаї
      і ритуал, і державність
      перейняла
      в роду премудрого Ся;
            все, що привнесене,
            все, що відкинуто ними, -
            відаєм ми.
                Чжоу божественний дім
                лад і традиції
                в Інь запозичив надалі.
                Втрачене все,
                все благодатне з часів
                Чжоу - в літописи
                вчені придворні занесли.

Мудрість віків,
давнє знання про роди
зможуть розкрити нам
повідь грядущих династій.

Гнома двадцять четверта

Мудрий рече:

Чужим богам
править жертовний обряд, -
це означатиме
вдатись до лестощів ницих.

      Бачити суть
      і не чинити добра,
      зло попускаючи,
      то малодушності прояв.


Вільний віршований переклад на українську з декількох російських перекладів та  підрядників.
Тлумачення російскою:
http://www.confucius.org/mainr.htm