Матушке Серафиме

Матушке Серафиме

Рано вранці по Весні
Заспівали солов’ї
І вони нам сповістили
Про народження Надії.

Та малеча підросла,
І вродлива й розумна
Свій шлях ще в юності знайшла,
Бо Господом вона була хрещена.

Надію готувала Доля.
Її сильна жіноча Воля
Вибір зупинить змогла
У стінах Монастиря. 

Коли час її настав,
на усе життя
Присягнула Господу
Служити православ’ю
вірою та правдою.
 
А за це нарекли її Серафімою

Низько до землі їй поклонимось
За невтомність і книжки гарнії
За чутливість до людей обездолених
Побажаємо усі Серафимі ми
 Перемог нових у майбутньому.


25.03.06


Рецензии