Матушке Серафиме
Рано вранці по Весні
Заспівали солов’ї
І вони нам сповістили
Про народження Надії.
Та малеча підросла,
І вродлива й розумна
Свій шлях ще в юності знайшла,
Бо Господом вона була хрещена.
Надію готувала Доля.
Її сильна жіноча Воля
Вибір зупинить змогла
У стінах Монастиря.
Коли час її настав,
на усе життя
Присягнула Господу
Служити православ’ю
вірою та правдою.
А за це нарекли її Серафімою
Низько до землі їй поклонимось
За невтомність і книжки гарнії
За чутливість до людей обездолених
Побажаємо усі Серафимі ми
Перемог нових у майбутньому.
25.03.06
Свидетельство о публикации №110020207450