Новий заповiт. укр

      НОВИЙ  ЗАПОВІТ .
               
Там десь-колись громадянином народивсь,         
І їсти мав, і як хотів то вчивсь,
А як талану бог бува не дав,               
Той вибір був,і справу завжди  мав.

Та раптом хтось комусь пораду дав,
Вже від залежності звільнитись час настав,
В одну мить із держави всіх держав,
Неозираючись кожний собі урвав.

Закінчився стальної брами рух,
Структур я тих,ще пам'ятаю дух,
Як кожний мав,на свято, на науку,
І праця дбала про здоров`я рук.

Жовто-блакитний свіжий вітер розвива,
І "ще не вмерла"  вже слова нові із губ,
Перекували серп і молот на тризуб,
Із глибини віків, повили як НОВА.

Багном той вітер свіжий тільки тхне,
Народу волю нижче в землю гне,
Вже не розгледіти, де патріот, де хам,
По незалежній стелеться, із політичних ям.

Померло слово і сльози нема,
Тарас стоїть посірівши в літах,
Усім поділені однакові права,
Держава ж гарантує тільки страх.

Життя не коштує, ні цента, ні гроша,
І у народу, як у Тимоша душа,
І панщина нова, пани од жиру скачуть,
А селюки пшеницю жнуть, а діти плачуть.

Для олігарха вже нема кордону,
Бо сам, собі вигадує закони,
Собі у пельку пха, не за народу для,
Бо дві сестри для нього правда і брехня.

Рубають крок за кроком без  меча,
Без перешкод самі собі царі,
Науку, енергетику, освіту,
Біля корита зараз є одна мета.

Земля родюча ж заростає полином,
Ліси під корінь аж до самих скрон,
І пам'ята історія, не так давно було,
Як вимирає до ноги село.

І знову пруться кучеряві і руді,
Допомагати безкоштовно у біді,
А звідки та біда не хочем знать,
І знов понишпорять, понюхають, повчать.

Чужа мова бризка отравою,
І для лівого і для правого,
День і ніч тече крові ріка,
Страшний сон де життя без гріха.

Здорові й мудрі  без кінця течуть,
Там працьовитих і вродливих ждуть,
В своєму ж домі місця їм нема,
За головою відлітає голова.

Потрібні зараз ті кому слова,
Як квітне рідна, як пісні співа,
Сума з тюрмою демократія нова,
Національна ж гордість задарма.

Холодною війною вже не студить,
Свого заліза бережіться люди,
На жаль такої зброї не буває,
Що спокій береже а не вбиває.

І стовпи пописали, і закони про владу,
З за прозорого брат, пальцем свариться брату,
Дай же боже ума, череді тій мужів,
Від війни відвести, матерів і синів.

Один закон зростило покоління,
За надцять років демократії  й вражди,
Іди убий й гризи, як їсти хочеш,
Забувши заповіді в серці назавжди.

Чи забули соьгодні держави сини,
Повилазили звідки де вчора були,
З одних валянок вийшли, із глиняних хат,
До палаців за склом, мерседесівських лат.

І технології  нові, без жару гріють вуха,
Квадратним колесо не зробиться ніколи,
Хто платить, замовляє той, і слуха,
Бо Майкл став  ідолом для бідного Миколи.

П'єдестали ростуть аж до сонця,
Душать землю той камінь і бронза,
Від біди ж почорнів білий світ,
Для нової, новий заповіт.

Бо вже нестерпно як болить,
Ви не шукайте правду зря,
Від чорної завіси щоб прозріть,
Візьміть перечитайте Кобзаря.

Прочитайте та вставайте, розправляйте спину,
Візьмем  міцно в свої руки, долю батьківщини,
Щоб від серця проспівати, за одну єдину,
Справедливу! Вільну! Рідну!  СЛАВА  УКРАЇНІ .

               

                04 . 11 . 2004 .