Гибернация 2

Вот оно что такое гибернация! Словарный запас обогатился на одно слово. Вот оно и новое слово, кстати ;). Новый день - новое слово.
А цикл хорош. Очень понравился!
В городе, действительно снег трудно назвать девственным. Да и снега в наших краях выпадает не так много теперь. Уже и забыли, что такое девич-снега, как в стихотворении Драча:

Які дівич-сніги навколо залягли!
Як графіка вишень прокинулась з імли
І прописалась враз, чітка, різка, ясна,
Мув туш із синькою – глибока густина!
Як я боюсь ходити по снігу!
Як тахне кожен крок – в цю глибочінь тугу
Ступаю боязко, в оцю чистінь сипучу
Переступаю так, мов з хмари йду на тучу.
Сніг підпалили враз пашисті снігурі,
Аж в очі вдарили. Яка сизінь вгорі!
А просторінь яка за тими снігурами,
А вітру тиха рінь за тими за борами!
Я жити так боюсь у цім чистописанні,
Я стишую свій урок, бо кожен крок – останній!
Ця моторош снігів геть облягла навколо.
Все щезло десь кудись. В душі пустельно голо.
Спочатку все. З азів. Давай, давай спочатку!
Постав на все життя невидиму печатку
І з цих снігів почни. Тобі ж не вперше знати,
Як можна знов і знов початки починати!
Та зась, іроніє! Дивись, які сніги!
Це білий світ поширив береги
Цією цнотою, цим дивовижжям з неба –
Твоїй душі така ж у нім потреба!
Сип, білий, біловий, білошелесний,
Сип, біловійнику мій перелесний!
А як же без початку без такого!
Тоді заснеш і ти, моя тривого,
Ти, совісте, заснеш, ти, нуртова іроніє –
Ця дівич-чистота лихе все відсторонює!
Можливо все на цім снігу соборнім!
Літає ворон у костюмі чорнім,
Та він лише підкреслить мимоволі,
Що білий світ потрібен моїй долі
І ці сніги перлисті та первісні,
Такі ясні, немов душа у пісні...
Як треба чисто йти – не збитися б з ноги,
Такі незаймані, такі дівич-сніги...

Правда и стихов таких сейчас мало кто пишет.
А может это мне, как цинику и скептику, только так кажется...

Олись Лапковский   04.02.2011 16:07   •   Заявить о нарушении