Лалита

Подаруй мені лілею. Будь згадкою
Як фотка на пам'ять друга біля колізею
Подаруй троянду, не будь колюча
Як кактус на весні, вколола ти мене в собі

Віддай ромашки, сонцю понад нами щедро
Будь доброю до світла й може…
подарує нам дві краплі втіхи
Втішайся тюльпанам пурпурним

Радій волошкам польовим
Кохай як півонія кохає вітер
Тримай свою любов у серці на взаїм
Тримай в душі а не в руках

Тоді вона ніколи не піде бо нікуди…скрізь лиш колючий гак
Спадуть пелюстки, колючки втратять гостроту
Зівяне медівник у серці утратить стебель силу
Та почуття зостанеться всю зиму.

три жорстоких місяці, іспити білою смертю…
Сніг обвал мороз і два десятка буревійних погроз
Здається це не скінчиться ніколи, свист вітру..
Та хай розійдуться млякла сирина і небо хмурне мов сивина

Хай прийде перший промінь світла наче з сна
Хай будуть поцілунки сонця, хай впаде теплий дощ
Знайди ти силу устань зберись до неба личком підведись
Вдихни весняну свіжість й розростись

Хай бачать всі цей барв пянкий хай похмеліють аж до літа
І втому скинь назавжди, назавжди………..Лаліта