У небі загорілися вогні,
І жах навіяв вітер тихий.
На нашій рідній і привітливій землі
Умить прийшла біда. Настало лихо.
А люди все дивились в небеса.
Не розуміли, нащо там з'явились мессершмідти.
І Батьківщини велич та краса
Повсюди почали горіти.
В той ранок люди зрозуміли страх,
І ненависть заполонила душі.
В мільйонів співвітчизників в серцях
Слова з'явились - воювати мушу!
Пліч о пліч стали люди в ранок той.
Всі розуміли, що від ворога пощади не чекати.
Фашист затопче все тяжкою ногою.
За Батьківщину відправляласиь воювати.
Життя тікло. Минали злі роки.
І виграли війну ту наші люди.
Пройдуть літа і цілії віки -
Той червня ранок завжди пам'ятати будуть.
Ранок 22 червня 1941 року
© Copyright: Сергей Постоловский, 2010
Свидетельство о публикации №110012700133
Свидетельство о публикации №110012700133
Рецензии