Я хочу, щоб ти тільки мною дихав,
В мені отрути вже давно нема.
Я чиста, як гірське повітря тихе,
Як білий сніг. Як крижана зима.
І в розпал дня, й посеред сяйва ночі
Не відпущу твої долоні прохолодні.
Дивитимусь в чудові карі очі,
І потону в них, наче у безодні.
І захлинеться серце в аритмії,
І затріпоче пташкою в мені.
І збудуться усі шалені мрії,
А я згорю у погляді-вогні.
Розтану в цій солодкій карамелі,
Усі слова застигнуть на вустах...
Врятуй мене зі сніжної пустелі!
Вертайся із блукання по світах...
Зніми з мене смарагдову корону,
Розкуй мої залізні ланцюги!..
І я з тобою лишуся до скону,
І розтоплю навколишні сніги.
Я відверну усі негоди й лиха,
І в темну ніч, коли увесь світ спить,
Ти дихай. Прошу, тільки мною дихай,
Допоки серце б'ється і горить.
Дихай
© Copyright: Принцесса Намёков, 2010
Свидетельство о публикации №110012408533
Свидетельство о публикации №110012408533
Рецензии