Осiннe - Осеннее

ОСІННЄ

давней подруге
(на украинском языке)
- - - -

Жовтень. Осінь. Дощ. Краплини
знов стікають з деревини
та й у землю. Тільки стогін
журавлів у небі; гомін,
клин птахів. А ти зі мною
залишаєшся такою,
що не можу розлюбити.
Я не хочу більше жити
як на діжці, весь в чеканні,
в недалекому засланні
та без тебе. Чом простити
ти не можеш гріх мій давній, й полюбити
заново мене такого, як любила?
Та несила
пересилити образу -
може, відтоді одразу
стане легше нам на серці
й на душі. Як на озерці,
віддзеркаляться хвилини
щастя. Ми ж любили
й любимо. Життя минає.
Знову осінь золотая -
то дощем проллє, то сонцем
засіяє за віконцем,
посилаючи надію
на чеканую подію.
Хай стікає по краплині
з гілок дощ. А я і нині,
як колись, до тебе лину -
у думках.
І серце моє
знову крається надвоє:
як той птах,
я живу на дві країни.
Два життя
кожен день в одне з'єднати -
майбуття намалювати -
ТИ і Я.
- - - - - - -
18.10.2009

P.S. - русская версия (дословный перевод)
- - - - - ПОДСТРОЧНИК

Октябрь. Осень. Дождь. Капельки
вновь стекают со ствола
и в землю. Только стон
журавлей в небе, гомон,
клин птиц. А ты со мною
остаешься такою,
что не могу разлюбить.
Я не хочу больше жить
как на бочке, весь в ожидании,
в недалекой ссылке
и без тебя. Почему простить
ты не можешь грех мой давний, и полюбить
заново меня такого, как любила?
Но нет сил
перебороть обиду -
может, тогда сразу
станет легче нам на сердце
и на душе. Как на озерце,
отразятся минуты
счастья. Мы же любили
и любим. Жизнь проходит.
Снова осень золотая -
то дождем прольет, то солнцем
засияет за оконцем,
посылая надежду
на ожидаемое событие.
Пусть стекает по капельке
с веток дождь. А я и поныне,
как когда-то, к тебе стремлюсь -
в мыслях.
И сердце мое
снова разрывается надвое:
как та птица,
я живу на две страны.
Две жизни
каждый день в единое объединить -
будущее нарисовать -
ТЫ и Я.