Остання крапля сліз…
Я вже не плачу.
Я не прошу,
Хоч в серці порожнеча.
Я не молю,
Я не кляну цю вдачу,
Я вже не мрію
Про солодку втечу.
Я розриваю ніжності кайдани,
Я не кричу, я не стогну від болю,
Я добре знаю: все це лиш омана,
Що огорнула злим серпанком долю.
Останній поцілунок на прощання,
Хоча навіщо? Ми такі далекі…
В повітрі тануть журавлі-лелеки.
Мене чекають… Я біжу, лечу…
Не посміхнуся, загаси надію,
Я не твоя. Вуглина тихо тліє…
«Не повернуся», - тихо шепочу.
Я вже не плАчу, я тепер плачУ…
23.11.2003р.
Остання крапля слiз
© Copyright: Яна Бояринова, 2010
Свидетельство о публикации №110012308974
Свидетельство о публикации №110012308974
Рецензии
єдиний тихий крик...
один змокрілий погляд...
ще мить - і я вже зник.
ще вічність - й ми вже поряд.
Александр Васильевич Бойко 18.02.2010 11:37 • Заявить о нарушении
один змокрілий погляд...
ще мить - і я вже зник.
ще вічність - й ми вже поряд.
Александр Васильевич Бойко 18.02.2010 11:37 • Заявить о нарушении