Замалюй мені, весно-панянко,
ці дороги і ці тротуари
і усі просто так до останку
на людей свої виплесни чари.
Біжимо ми у власну неволю
і живемо майбутніми днями.
Ниє серце тихенько від болю,
а весна вже полює за нами.
Замалюй, розфарбуй все дощами,
хай змішається неба палітра.
Місяць мовчки крадеться зі снами,
грози линуть із подихом вітру.
Замалюй менi
© Copyright: Повзык Рома, 2010
Свидетельство о публикации №110012303580
Свидетельство о публикации №110012303580
Рецензии