Ніколи не писала українськими словами,
Все не було натхнення, розуму і слів.
Тепер же мова виливається річками -
Одна хвилина,так би й полетів.
Я б стала птахом, вільним і красивим,
Щоб мать у владі море й далечінь,
Щоб виплакатись на самоті, й забутись-
Коли один - так важко у житті.
Птах
© Copyright: Юлия Шевченко Астра, 2010
Свидетельство о публикации №110012108979
Свидетельство о публикации №110012108979
Рецензии
Грустно, но красиво и величественно.Последняя строчка очень близка по настроению.А "виплакатись"-правильно, ведь слёзы очищают душу.
Алексей Лепёхин 21.01.2010 23:39 • Заявить о нарушении
Алексей Лепёхин 21.01.2010 23:39 • Заявить о нарушении