Поезiя про вiрш у прозi

Вірші народжуються в небі, і все чекають на свій час і (при великій тут потребі) вони на землю йдуть крізь нас. Вірші хороші, чисті, добрі –
закохують простих людей; в бою підтримують, хоробрі; в словах несуть мільйон ідей. Вірші вмирають – це не рідкість, але і оживають вмить; їх всі несе шалена швидкість, строфа у серці вже горить.

02.03.08
м. Полтава


Рецензии