Я стану піснею...
Хотіла б я піснею ранньою стати
Того солов’я, що щебече в гаю…
Між хмарами так я б хотіла літати!
І нести любов всім довкола свою!
Та й піснею долі
Про щастя у волі
В хвилину надії
Віщатиму я!
Про роки неволі
Про працю у полі
Вустами людини
Співатиму я!
У скрутну годину
Надії перлину
У серце зневіри
Нести буду я!
І з неньчиним словом
З колискою в змові
Яскравой зорею
Світатиму я!
І в мить героїчну
На славу, на вічну
Жариной звитяги
Палатиму я!
І там, після бою,
Не чуючи болю,
З солдатом у крові
Радітиму я!
І воїн вже вдома –
Це радість відома
З сльозою дружини
Текти буду й я.
Джерельним струмком, як у сні розіллюся…
Бренітиме скрізь завжди правда моя!
Зі сходом зійду, між людьми помолюся…
І знов обернуся на спів солов’я…
***
© Copyright: Елена Брюховецкая 2, 2010
Свидетельство о публикации №110011501196
Свидетельство о публикации №110011501196
Рецензии