Переплітаючись з хвилями польського радіо,
Я просуваюся до найріднішої митниці.
Снігом умита, витерта автострадами,
Чокнута в принципі.
Згадую ніч, заквітчану фейерверками...
У амстердамських провулках на продаж радості...
Хтось зауважив, дивлячись у люстерко
Чортові ратиці.
Пасма біляві смакують і досі канабісом,
Пси прикордонні зуби на мене вишкірять,
Мінус твоя закоханість, плюс апокаліпсис -
воля за знижками.
Граючись в свіжість, впала в калюжу скнарості:
ніжність задорого, кожного дня завойована...
Скоро на батьківську землю - і можна розплакатись
Цілою повінню
закордонами
© Copyright: Александра Очман, 2010
Свидетельство о публикации №110011407133
Свидетельство о публикации №110011407133
Рецензии