Харків – це мій рідний дім,
Якщо десь їду, то сумую я за ним,
За парками, ярами, тополями,
За його гарними садами.
Його провулки бачаться мені,
Коли я їду у далекій стороні,
Й повітря міста, хоч не дуже й чисте,
Бажаю знову я вдихнути,
Й побачити як вогники, наче намисто,
Розсиплються увечері усюди.
А як зійде зоря червонобока –
Тоді піду по місту я гулять,
У всій красі побачу його –
Від тоді і до старості все це я буду пам’ятать.
І буду я ходити літнім днем,
І роздивлятися музеї, галереї і майдани,
І буду зачаровано стпостерігать,
Як переблискують на сонечку фонтани.
Багато пам’яток є в місті нашім –
Усіх мені їх не злічить,
Та я бажаю бути Харкову ріднОму
Красившим містом з над усіх!
Харкiв - мiй рiдний дiм
© Copyright: Екатерина Автомонова, 2010
Свидетельство о публикации №110010905149
Свидетельство о публикации №110010905149
Рецензии