Люба, мила матінко Земля,
Ти відправ до нього солов’я,
Щоб своєю піснею в гаю,
Розповив як я його люблю.
Люба, мила осінь золота,
Що тишею своєю поглина,
Всі скорботи і важки думки,
Як без нього житиму скажи.
Шлях, мій любий, стрічкою, що в’ється,
Чуєш ти, як серце його б'ється,
Іншу путь йому заборони,
Біля моїх вікон зупини.
Любимому
© Copyright: Ксюша Андреева, 2010
Свидетельство о публикации №110010802788
Свидетельство о публикации №110010802788
Рецензии
