Ввалився і сказав:"Звиняй,що на бровах..."
А брови ті,як не крути,не нові.
Понад очей,понад синюшний ніс
То лоба жмурили,то опускались вниз,
Кидали тінь на очі і на вуха
Собі і тим,хто баче все і слуха.
Дружина розгубилася в словах:
"Буває - на рогах,так на рогах..."
Ввалився...
© Copyright: Надежда Кошель, 2010
Свидетельство о публикации №110010706700
Свидетельство о публикации №110010706700
Рецензии