Лина Костенко. Я утром голос горлицы люблю
Я утром голос горлицы люблю.
Скрипучий тормоз первого трамвая
Я забываю, вовсе забываю.
Я утром голос горлицы люблю.
Иль, может, только слышится он мне -
Тот несказанный камертон природы,
Где зори ясны и где тихи воды? —
Я утром голос горлицы люблю!
Соскучилась по дивным ойкам слова.
Моей Украйны веточка терновая.
Горячий лоб к окошку прилеплю.
Я утром голос горлицы люблю...
***
Я вранці голос горлиці люблю.
Скрипучі гальма першого трамваю
я забуваю, зовсім забуваю.
Я вранці голос горлиці люблю.
Чи, може, це ввижається мені
той несказанний камертон природи,
де зорі ясні і де тихі води? —
Я вранці голос горлиці люблю!
Я скучила за дивним зойком слова.
Мого народу гілочка тернова.
Гарячий лоб до шибки притулю.
Я вранці голос горлиці люблю...
Свидетельство о публикации №110010605854
Значит проснулась, значит уже утро.
В залитой солнцем комнате тону,
Что ночью снилось помню очень смутно.
=============================
Голос горлицы всегда напоминает дом...
спасибо, за навеянные воспоминания.
Обнимаю!!!
Светлана Мулюкова 09.01.2010 17:24 Заявить о нарушении
Нежно обнимаю,
твоя Анна.
Анна Дудка 09.01.2010 17:43 Заявить о нарушении